Неділя 35 після П’ятидесятниці. Бесіда з багатим юнаком
Сьогодні ми слухали євангельську розповідь про багатого юнака, який підійшов до Господа з питанням: «Що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?».
У відповідь Спаситель перераховує заповіді: «Не вбивай, не кради, не чини перелюбу, шануй батька свого і матір свою... Виконуй усі ці заповіді, і матимеш вічне життя». Юнак відповів: «Я цього всього дотримуюся від днів дитинства мого». Господь глянув на нього з любов'ю і сказав: «Одного тобі бракує: піди, роздай своє майно і йди за Мною. І матимеш життя вічне».
Юнак відійшов засмучений, оскільки був дуже багатий. Господь зі скорботою сказав Своїм учням: «Простіше верблюду пройти крізь вуха голки, ніж багатому увійти в Царство Небесне». Апостоли здивувалися: «Так хто ж може спастися?» І відповідь Господа: «Неможливе людям можливе Богові».
***
З кожного описаного в Євангелії випадку, ми можемо винести дуже важливий урок. Хтось із нас, як цей юнак, намагається виконувати заповіді з дитинства, хтось прийшов до Бога вже в зрілому віці. Але всі ми можемо винести з цієї розповіді урок про ставлення до багатства і взагалі до фінансових ресурсів.
У світі багатство шанують за велике благо, тому що світом правлять гроші. Але ми знаємо, що багатство - це і велика спокуса. У притчі про сіяча багатство порівнюється з тернням (Мф. 13:3-23; Мк. 4:2-20; Лк. 8:4-15) - і справді, якщо людина володіє ним, вона не може не поранитися, не поколоти свої руки.
Ми пам'ятаємо притчу про безумного багатія (Лк. 12:16-21), який хотів побудувати нові житниці, не знаючи, що це, можливо, його остання думка в земному житті. Так і в нашому світі: людина будує плани, займається бізнесом, не думаючи про вічне життя, про свою душу., життя закінчується і людина приходить на Суд Божий.
Нерідко бізнесмен в земному житті опиняється перед вибором, складним вибором - вчинити за заповіддю або ж відповідно до стихій світу цього і примножити свій достаток. Дати хабар або ж не давати його і втратити частину свого маєтку. Дати відкат або не отримати якогось замовлення...
Людям складно сьогодні займатися бізнесом, чинити за заповідями, примножуючи, при цьому, своє багатство. Але потрібно пам'ятати, вже тут, на землі, ми робимо свій вибір: або ми з Богом, або, заради багатства світу цього, відвертаємося від Нього.
***
Цей юнак з дитячого віку зберігав заповіді Божі. Але, мабуть, він дотримувався їх тільки зовні. Серце ж юнака було далеко від виконання заповідей. Тому його завжди мучила совість, і тому він і підійшов до Господа з питанням: «Що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?»
Ми з вами теж часом дотримуємося заповідей тільки зовні, і коли справа доходить до необхідності виконати їх внутрішньо, від щирого серця, тоді нас теж, буває, викриває совість, як викривала цього юнака.
Наше життя на землі - це низка випробувань. Ми регулярно в життєвих обставинах проходимо тест на те, наскільки ми християни, чи гідні ми увійти в Царство Небесне. І запитання, яке поставили апостоли, справді не праздне: «Так хто ж може врятуватися при всіх цих спокусах світу, в якому ми живемо?» Ми з вами повинні пам'ятати відповідь Господа: «Неможливе людям можливе Богу». Якщо ми не будемо сподіватися на багатство світу, а ставитимемо головним пріоритетом у своєму житті заповіді Божі, прагнутимемо їх виконувати і, усвідомлюючи свою неміч, проситимемо в Бога допомоги в цьому, то невідомими нам шляхами Господь приведе нас до Себе. Головне, щоб ми сподівалися на Господа, молилися Йому і намагалися від щирого серця виконувати Його заповіді. Амінь.
31 січня 2016 р.
З рукописного архіву автора