Зцілення десяти прокажених. Вдячність

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Сьогодні під час Літургії ми чули Євангеліє про те, як Господь наш Ісус Христос, проходячи через пустельне місце, побачив десять прокажених, яким було через їхню хворобу заборонено спілкуватися зі звичайними людьми. Вони збиралися в гуртом і чекали на свою болісну, страшну смерть. У них не було ні на що і ні на кого надії — тільки на диво: людина, поки живе, сподівається на надзвичайне диво.

І ось вони почули про те, що є Той, Хто повертає здоров'я безнадійним. Раптом вони побачили Його, що проходить поруч. Звичайно ж, серця цих людей схвилювалися, вони з радістю та криками кинулися до Нього. І Господь каже їм: «Ідіть, покажіться священикам». Це був наказ Старого Завіту: коли прокажений ставав здоровим, то священик повинен був засвідчити про його зцілення і те, що ця людина може бути в суспільстві людей. Хоча такі випадки відбувалися лише з чудесного благовоління Божого, тому що ми знаємо: зазвичай від цієї страшної хвороби людина болісним чином, загниваючи, вмирала.

І ось, десять прокажених за наказом Спасителя пішли (ще не зцілившись, але повірили Йому). Напевно, проказа якщо й отримувала якимось чудовим чином зцілення, то при цьому проходив не один день, а може не один місяць. А тут по дорозі люди раптом побачили, що їх виразки затяглися і вони стали абсолютно здоровими. І лише один повернувся для того, щоб віддати подяку Богові. І Господь, коли побачив його, з гіркотою сказав: Чи не десять очистилося? А де дев'ять? І той, хто повернувся щоб віддячити був самарянином — зневаженою для юдеїв людиною, яка порушила Закон і віру. Ймовірно, інші були юдеями, оскільки Господь особливо виділив його.

Чому інші не повернулися? Можливо подумали, що Господь не сказав їм: «Коли зціліться, обов'язково прийдіть і подякуйте». Він сказав їм: «Ідіть, покажіться священикам, які засвідчать, що ви зцілилися». І вони загалом виконали повеління Спасителя. Але ж подяка не вимагає вказівки, особливої заповіді. Це природне, закладене у природу людини почуття. Якщо людина не має подяки, значить вона певною мірою недолюднена.

Ми іноді дещо брутально, емоційно говоримо, коли бачимо явний прояв невдячності: «Яке свинство». Цілком дарма ми говоримо ці слова, оскільки домашні тварини по-своєму, але обов'язково висловлюють подяку людині за їжу, дах, ласку. Лише людина, яка зіпсована гріхом і пристрастями виявляє це нелюдське почуття невдячності. Подяка — це міра людяності у людині. Дев'ять юдеїв не виявили людяності, подяки по відношенню до свого Благодійника.

Подяка – перша сходинка, перший крок на шляху до любові до Бога, любові до ближнього, любові до наших благодійників. Ми з вами зараз здійснили Таїнство Євхаристії. «Євхаристія» — грецьке слово, яке перекладається нашою мовою як «подяка». Це найвища, містичніша форма подяки Богові за те, що Він зробив для нас. Адже прощення дарується не просто так, але здобуте Богом дорогою ціною. Ми пам'ятаємо, як Він молився в Гефсиманії, яка в Ньому була важка боротьба, коли Господь безпосередньо приступив до найважчого в Своєму земному житті подвигу. Ми пам'ятаємо про Його хресні страждання і смерть як Людини, коли Він скрикнув: «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти залишив Мене?» Євхаристична подяка звершується за тим образом, який залишив нам Господь. Євхаристія — це Таїнство вічності. Воно відбувається тут, на землі, і відбуватиметься у вічності. І ми з вами повинні приходити до храму з вдячністю Богові, згадуючи під час Євхаристії хресні страждання, ми повинні з вдячним серцем підходити до Причастя. Воздаючи подяку Господу за ті великі благодіяння, за спасіння наших душ.

Але також ми повинні не забувати і про подяку нашим ближнім, нашим благодійникам, нашим батькам. Тому що так само, як ми не можемо любити Бога, якщо не полюбимо ближнього, тому що ближнього ми бачимо, а Бога не бачимо очима. Ми можемо дійсно навчитися подякувати Богові, якщо навчимося дякувати нашим ближнім. Замислимося над цими словами, над Євангелієм, яке ми сьогодні чули, і розширимо своє серце для того, щоб віддячити всім тим, хто є для нас благодійниками. Амінь.