Усіх святих землі Руської

В ім'я Отця і Сина та Святого Духа!

Кожна людина має ті чи інші дари, які посилає їй Господь. Немає людини безталанної. Хтось обдарований математичними здібностями, хтось організаційними… Здібностей і дарів безліч, але, напевно, найціннішим даром є здатність чути Бога, дар духовно, а не приземлено сприймати те, до чого закликає нас Господь.

Це можна віднести не лише до конкретної людини, а й до цілих народів. Наш народ надзвичайно обдарований цим даром чути Бога. Ми прийняли віру достатньо пізно: через тисячу років після того, як Господь постраждав на Хресті. Але вже понад тисячу років ми є християнами, освяченими євангельським світлом. І ми маємо весь час дякувати Богові за те багатство, яке Він дарував нашому народові.

У нашій мові слово «багатство» співзвучне зі словом «Бог». І хоча зараз під словом «багатство» розуміється дещо інше — матеріальні блага, треба розуміти, що справжнє багатство — коли людина здатна чути Бога і жити з Богом. Але будь який дар можна як прийняти й примножити, так само його можна і втратити, якщо не трудитися.

Дар духовного багатства абсолютно перетворює людину: згадаймо нашого рівноапостольного князя Володимира, пам'ять якого сьогодні також святкується Церквою. Яким він був перед тим, як став християнином? Жорстоким, мав безліч дружин та наложниць, його устремління були вкрай егоїстичними. Але ж після того, як князь Володимир приймає хрещення, він стає зовсім іншою людиною. Мало того, що він допомагає усім, хто приходить до нього, — його душа з прийняттям Бога в серці настільки перетворилася, що князь наказує навантажувати різним добром цілі вози, об'їжджати свої землі та шукати тих, хто потребує. Так, за своїм християнським наказом серця він допомагав людям.

Про те, що на наших землях засяє благодать Божа, пророчо передрік святий апостол Андрій Первозваний. Втілили пророцтва рівноапостольні Ольга і Володимир. Це духовне насіння принесло рясний плід, плід святих: благовірні страстотерпці Борис і Гліб, преподобні отці Києво-Печерські і багато інших. Але, як я сказав, плоди можна як прийняти, так і розтратити. І якщо людина відвертається від духовного до земного, то благодать від неї відходить. Якщо так вчиняє весь народ — благодать відходить від усього народу, як це трапилося понад 100 років тому, коли на наших землях пролунала кривава революція, внаслідок якої наша Церква зазнала кривавих гонінь і принесла рясний мученицький плід — сонм священиків було закатовано та розстріляно за віру, безліч було заслано і не повернулося. Їхніми молитвами, їхнім подвигом ми маємо те духовне відродження, яке дало нам можливість сьогодні будувати храми і молитися в них — будувати храми наших душ.

Господь дав нам випробування 70-річного полону за гріхи, але за духовний подвиг єпископів, священиків, віруючих мирян, більшість з яких постраждали 1917–18, 1933, 1937–38 рр. Господь дав нам можливість відродитись.

Серед святих, пам'ять яких звершує сьогодні Церква новомученики протоієрей Михаїл Єдлінський (батько багаторічного настоятеля нашого храму протоієрея Георгія) і протоієрей Іоанн Затовський, новомученик Черкаський, і багато-багато близьких і далеких нам, родичів нам по крові, які постраждали за Христа в часи гонінь на Церкву Христову.

Ми теж живемо на землі в часи випробувань. Святе Письмо говорить нам: "Багатьма скорботами належить увійти людині в Царство Небесне" (див. Діян. 14:22). Ті випробування і скорботи, які посилає Господь, даються для того, щоб і ми з вами проявилися, які ми є за своєю суттю, яка наша душа, до чого прагне наше серце - до добра чи зла.

Адже Господь дає людині досконалу свободу вибору, і цей вибір ми здійснюємо тут і зараз, під час земної мандрівки. Коли людина зробить цей вибір остаточно, вона переходить у вічність, і Господь, приймаючи вибір людини, визначає її місцеперебування у вічності.

Сьогодні для нас дуже важливо зберігати єдність у Церкві і головне себе в Церкві, оскільки диявол всіляко шукає, як би поглинути нас. Як пише святий апостол Петро, він ходить "як лев, що гарчить, шукаючи, кого б поглинути" (1 Петр. 5:8). Ми не повинні піддаватися на маніпуляції політиків, повинні твердо стояти в єдності з Церквою Христовою та Істиною. Адже якщо ми в Церкві, у нас є надія і можливості на спасіння. Якщо ж людина поза Церквою, у неї немає навіть надії на спасіння.

Ми повинні всіляко зберігати себе в Істині та благочесті, не піддаватися духу світу цього. Будемо молитися, щоб Господь помилував і не прогнівався на нас за наші гріхи. Святість - це дар і відповідальність. Тому закликаю вас до молитви, стояння у вірі та Істині, щоб і нам прилучитися, якщо Господь сподобить, до наших святих родичів.

Сьогодні багато хто з нас святкує іменини. І нам треба задуматися про те, що шанування святих — це не лише молитва до них, а й наслідування їхнього життя. Нам потрібно не тільки розчулюватися їхнім подвигам, а й самим намагатися вивчати їхні житія і жити так, як жили вони. Це буде кращою даниною їхнього подвигу та щирим шануванням їхньої пам'яті. Вітаю всіх іменинників! Нехай Всемилостивий Господь дарує нам здоров’я, духовні та земні блага. Амінь.