Зцілення єрихонського сліпого

Після того, як Іоанн Хреститель був ув’язнений Господь наш Іісус Христос повертається в Галілею. Але не в рідний Назарет, а в приморське місто Капернаум. І з цього часу Він почав проповідувати: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне».

Що таке покаяння? Ми знаємо, що покаяння – це переміна життя, переміна способу мислення, переміна своїх дій, узгодження свого життя з Євангелієм.

У кожного певний стан душі, певний духовний рівень. У кожного свої обставини життя, відповідно у кожного і свій шлях і спосіб узгодження свого життя з правдою Божою, тобто у кожного свій спосіб покаяння. Згадаймо покаяння благорозумного розбійника, згадаймо покаяння Марії Єгипетської, згадаймо ціложиттєве покаяння апостола Петра після зречення від свого Небесного Вчителя. Кажуть, що апостол Петро кожний раз, коли чув ранішній спів півня гірко плакав. У кожного християнина своя історія покаяння, переміна себе, у кожного свій шлях духовного прозріння і наближення до Бога.

Одного разу, як ми чули сьогодні в Євангелії, Іісус Христос підходив до міста Єрихон. На узбіччі сиділа сліпа людина і просила милостиню. І ось цей сліпий почув гуркіт юрби людей, яка супроводжувала Іісуса. Він спитав у когось – що це відбувається. Йому відповіли – це Іісус, Вчитель, Проповідник, Який зціляє будь які хвороби, це Месія. Це був перший крок, який робить кожна людина на шляху до Бога. Перше, що людина повинна зробити, - це дізнатися. Без знань у неї складається викривлена віра, яка згодом може трансформуватися або в якусь єресь, або в марновірство.

Віра і правильні знання щодо питань віри - два крила, які підносять людину до Бога. Вони доповнюють одне одного, охороняючи душу людини від сповзання в дрімуче марновірство, єресь, з одного боку, і від бісівської гордості розуму, з іншого боку. Адже буває різна віра: "І біси вірять, і тремтять", - говорить нам апостол Яків (Як. 2:19), а, щоб наша віра не була подібна до бісівської, нам необхідна також смиренність.

На запитання сліпого відповіли, що це Іісус іде. Тоді, отримавши правильне знання, він починає кричати щосили: "Іісусе, Сине Давидів, помилуй мене!" Зверненням "Син Давидів" сліпий сам сповідував Іісуса Месією, адже у пророка було сказано, що Месія походить із роду Давидова (див. Іс. 11:1).

Люди, які йшли з Ісусом, почали шикати на сліпого, намагаючись змусити його мовчати.

Історія зцілення цього сліпого – це ще одна особиста історія покаяння цієї людини. Не дивлячись на, здавалось би, євангельську мимолітну подію, ця подія дає нам дуже важливий урок покаяння. По перше, покаяння можливе тоді, коли людина усвідомлює особисту необхідність в зціленні, переміни свого життя, як це було з цим сліпим. Коли ми бачимо свою неміч, відчуваємо біль, ми шукаємо допомоги. Ніхто і ніщо не може зцілити духовну біль, заповнити порожнечу в душі людини. Тільки Бог, Своєю Благодаттю надає мир, спокій, радість і зцілення душі. Але більшість людей настільки сліпі, що може й чують про цю істину, але очами не бачать, вухами не чують, серцем не розуміють її. Потрібна людина, котра могла б достукатися і донести до заскорузлого серця страдаючої людини, що біль, проблема не в зовнішніх обставинах і оточуючих людях. Проблема в середині нас, в окам’янілості серця, в духовній сліпоті. І вихід з цієї ситуації в покаянні, в переміні свого розуму і своєї душі. Переміна може відбутися тільки тоді, коли ми від усього свого серця від всієї душі звернемося про допомогу до Іісуса.

Кожна людина на шляху зростання своєї віри проходить кілька етапів. Перший, ми сказали, - це віра, яка ґрунтується на знанні. Другий - сповідання своєї віри. І третій - перешкоди. Сліпий за цей короткий проміжок часу - кілька хвилин, може, минуло - пережив ці три етапи.

Кожен зустрічає на шляху до Бога певні перешкоди - перешкоди від бісів, від оточуючих людей, іноді - від рідних і близьких. У таких випадках потрібно чинити, як цей сліпий. Він, зустрівши перешкоди під час своєї ходи до Господа, ще сильніше почав кричати: "Ісусе, Сине Давидів! Помилуй мене!"

Тоді Спаситель зупинився і повелів, щоб до Нього привели цю людину. Коли сліпий наблизився до Нього, Господь запитав його: "Що ти хочеш від Мене?" Сліпий каже: "Хочу прозріти". Спаситель відповів: "Прозри. Віра твоя врятувала тебе".

Ось така віра, яка долає всі перешкоди, має смиренне знання про Бога, ґрунтується на сповідуванні Ісуса Спасителем і Богом, спасає людину, вона відчиняє всі двері на шляху до Бога і дає людині те, що їй необхідно. Цьому сліпому було необхідне прозріння - і Господь за його вірою, проханням і наполяганням дарує йому зір.

Навчимося і ми, брати і сестри, вірі правильній, вірі, поєднаній зі знаннями, яка долає всі перешкоди. Амінь.